Я все люблю в своїм краю:
Криницю, звідки воду п'ю,
Та повні гомону ліси,
Та дзвони срібної роси...
Я все люблю в своїм краю:
Найбільше - матінку свою,
Ласкаву, радісну, єдину...
Люблю, як сонце, Батьківщину.
М. Сингаївський
На карті світу Україну відшукати нескладно. Ця древня земля лежить на південному заході Східноєвропейської рівнини. Населяє цю землю талановитий і стійкий народ з унікальною історичною долею.
Україна славиться безкрайніми степами, густими лісами, величними горами, повноводими ріками та неозорими полями пшениці. Неповторність її ландшафтам додають голови соняшників, що повертаються слідом за сонцем, полум’яніючі грона осінньої калини, тінисті вишневі сади, гнізда білосніжних лелек. Любов до Батьківщини завжди починається з живого почуття любові до рідної природи, із прихильності до тієї землі, на якій ти виріс, до звичного оточення і знайомого з дитинства пейзажу.
Наші предки залишили нам у спадок найбільше, найсвятіше і найдорожче багатство –українське слово. Оте калинове і джерельне рідне слово, яке протягом століть передавалося від батьків до дітей як вічний оберіг національної культури, історії та духовності.
Ну що б, здавалося слова…
Слова та голос – більш нічого.
А серце б’ється – ожива.
Як їх почує!
Т.Шевченко
Коментарi