МУДРІСТЬ
Психологічні притчі
Притча про щастя
Сиділо Щастя в ямі. Проходив повз чоловік, побачив Щастя і попросив у нього багато грошей. Щастя виконало його прохання – і він пішов щасливий. Проходив другий чоловік, побачив Щастя і попросив красиву дівчину за дружину. Щастя виконало і його прохання – і він пішов щасливий зі своєю красунею дружиною. Одного разу до ями підійшов молодий хлопець. Він подивився на Щастя, але не став нічого вимагати, а запитав:
– Тобі-то, Щастя, чого хочеться?
– Вибратися звідси, – відповіло Щастя.
Хлопець допоміг йому вибратися і пішов своєю дорогою. А Щастя … побігло за ним.
Про чисті помисли
Одна подружня пара переїхала на нову квартиру.
Вранці, щойно прокинувшись, дружина зиркнула у вікно й побачила сусідку, яка вивішувала випрану білизну.
— Поглянь, яка брудна білизна у неї, — сказала вона чоловіку.
Але той читав газету й не звернув уваги на слова жінки.
— Напевно, у неї погане мило або вона зовсім не вміє прати. Варто було б її навчити цій справі.
І кожного разу, коли сусідка розвішувала білизну, дружина дивувалася, яка вона брудна.
Одного прекрасного ранку, поглянувши у вікно, вона вигукнула:
— О!
Сьогодні білизна чиста! Певно, навчилася нарешті прати!
— Та ні, — сказав чоловік, — просто я нині встав рано і помив вікно.
Так і в нашому житті: усе залежить від вікна, через яке ми дивимося на світ.
І перш ніж наводити критику на інших, необхідно переконатися, що наші серця й помисли чисті.
Жадібність і щедрість
- Жадібність, ей, Жадібність, дай велику каструлю!
- Не дам, самій мало!
- Жадібність, ей, Жадібність, дай каструлю поменше!
- І поменше не дам!
- Жадібність, ей, Жадібність, дай тоді найменшу!
- Сказала, що не дам, значить, ніяку не дам!
- Ну, не хочеш, як хочеш! На тобі тоді пиріжок!
- Давай! А чому тільки один? Ти ж, адже, Щедрість!
- Так я й хотіла тобі побільше дати. А ти посудини не дала!
Так Жадібність сама себе і покарала...
Дорожіть часом!
Один чоловік постійно працював, не знаючи відпусток, і накопичив собі багатства на мільйони доларів. Він вирішив, що нарешті візьме собі рік відпочинку від роботи і поживе в розкоші, яку може собі дозволити. Але не встиг він прийняти це рішення, як до нього спустився ангел смерті. Будучи професійним торговцем, чоловік вирішив будь-яким способом умовити продати йому хоч трохи часу:
- Дай мені три дні життя, і можеш взяти третину мого багатства.
Ангел не погоджувався.
- Гаразд, тоді два ... ні... три мільйони! Дай мені всього один день, щоб я зміг насолодитися красою землі і провідати родину, яку через вічну зайнятість давно не бачив.
Але ангел був непохитний.
Тоді чоловік став благати дати йому хоча б пару хвилин, щоб написати синові прощальну записку.
Це бажання було задоволено
Бідно, але не погано
Чжуан-цзи, одягнутий в залатаний полотняний халат, взутий у сандалії, підвязані нитками, проходив повз правителя царства Вей.
—Як же погано вам живеться, шановний! — здивувався цар.
— Я живу бідно, але не погано, — відповів Чжуан-Цзи. — Мати Шлях(Дао) і його силу і не перетворювати їх в життя — ось що означає жити погано. Одягатись в залатаний халат і носити діряве взуття — це означає жити бідно, але не погано. Це називаєтсья «народитись в недобрйи час». Чи доводилось вам бачити, ваша високосте, як лазить по деревам велика мавпа? Вона без особливих зусиль вилазить на кедр чи камфорне дерево, швидко стрибає з гілки на гілку так, що лучник не встигає прицілитись у неї. Однак, потрапивши в зарості колючого терену, вона ступає боком, незграбно і озираєтсья по сторонам, часом втрачаючи рівновагу. І справа не в тому, що їй доводиться докладати більше зусиль чи, що м'язи її ослабли. Просто вона потрапила в непідходяще для неї оточення і не може показати все, на що вона здатна.
Так і людина: варто їй опинитись біля дурного володаря та чиновників, то навіть якщо вона дуже хоче жити по доброму, чи зможе вона досягти бажаного?
Сповнений марнославства
Один астроном, який був марнославним і вважав себе неперевершеним знавцем своєї науки, відвідав, подорожуючи, мудреця Куш'яра, вчителя Авіценни. Однак Куш'яр, вислухавши астронома, відмовився його навчати. Коли дуже засмучений вчений зібрався йти, Куш'яр сказав:
— Ваша впевненість у тому, що ви так багато знаєте, зробила вас схожим на посудину, до країв наповнену водою. Як і ця посудина, ви не в змозі вмістити в себе ще щось. Однак, наповнює вас лише марнославство, і насправді ви пустий, що б ви не відчували.
Прийняти себе
Одного разу король зайшов до саду та побачив дерева, кущі та квіти, які в'янули та гинули. Дуб сказав, що помирає тому, що не може бути таким високим, як сосна. Коли король звернувся до сосни, то дізанвся, що вона сохне тому, що не може давати виноград подібно виноградній лозі. А лоза гинула тому, що не може квітнути, наче троянди...
Невдовзі король знайшов одну рослину, яка звеселила його серце: була свіжа та квітуча. Після розпитувань він отримав таку відповідь:
«Я вважаю це саме собою зрозумілим, адже коли ти посадив мене, ти хотів отримати радість.
Якби ти хотів дуб, виноград або сосну — ти посадив би їх. Тому я думаю, що не можу бути нічиміншим, крім того, що я є. І я намагаюсь розвивати свої кращі якості».
Коментарi